Коріння української корупції — в безкарності.

Хтось з класиків казав: «Закони — це павутиння: крупні мухи скрізь них прориваються, а дрібні застряють».

Корупція — це не український винахід, з нею ще боролися в стародавньому Римі. Ще Платон і Арістотель розглядали корупцію як політичну категорію.

Немає такої країни, яка б не потерпала, інше — що кругом вже знайшли спосіб боротьби з нею. А у нас цього немає.

Я приводжу вам приклад Насірова, який має чотири (!) громадянства. Чому досі не припинено його українське громадянство?

Чому він не звільнений з посади керівника Державної фіскальної служби? Тому що він був в корупційних схемах, де були замішані сильні світу цього.

Чому міністр фінансів, якій має всім цім опікуватися, мав офшори? Чому президент мав офшори і досі має? Є закон про національну безпеку, де все чітко прописано. Це вже серйозна загроза.

джерело

Сподобалась новина? Розкажи про це друзям!