Останнім часом Олег Ляшко та його команда дають все більше підстав звинувачувати їх у зближенні із Ринатом Ахметовим. Головний радикал, фішкою якого є вила і риторика захисту селянства, несподівано навідався на меткомбінати олігарха і почав лобіювати інтереси цих підприємств. Вишенькою на цьому торті стали чутки про таємну зустріч політика з Ахметовим, що начебто відбулась у Києві. Підтверджень цьому досі немає. Але в провладному таборі вже відкрито заявляють, що Радикальну партію фінансує мільярдер-власник СКМ.

Ахметову, який після 2014 року опинився без надійного лобі у владі, дійсно зараз конче потрібне посилення своїх позицій у політиці. І проблеми бізнесу олігарха — не єдина причина. Як повідомляв «Главком», у донецького мільярдера, який є «акціонером» Опоблоку, триває затяжний конфлікт із іншим «засновником» цього проекту – Льовочкіним і його групою. В політсилі, що об’єднала в собі колишніх регіоналів, точилися серйозні дискусії щодо бажання більше співпрацювати з владою. Льовочкін і Ко були «за», «Ахметівці» — виступали проти з іміджевих та рейтингових міркувань.

Сам Ляшко закиди у тісних контактах із Ахметовим категорично відкидає, та визнає, що активно займається лобізмом, але тут мова йде про «інтереси національного виробника». Політик також не приховує, що з Ахметовим, як, власне, і з іншими олігархами, зустрічатись вимушений. Бо іншого виходу немає…

Під час несподівано відвертої розмови з «Главкомом» Ляшко також вперше зізнався, що на останніх парламентських виборах список його партії «допомагав» формувати… Сергій Льовочкін.

Пане Олеже, де ви так загоріли?

На херсонських полях. Допомагав селянам збирати цибулю.

Засмага у вас геть зовсім не селянська.

Не селянська? Ви помиляєтесь. Подивіться на тих людей, якім по 70 років, і які о 6:30 ранку виходять на поле і в спеку під 45 градусів, під палючим сонцем цілий день збирають цибулю. Бо мають тисячу гривень пенсії. А за мішок зібраної цибулі їм дають 5 гривень. Там не загоріти, там згоріти можна. А заодно і інфаркт, і інсульт отримати.

І все ж не фермерська це засмага. Де відпочили цього літа?

Ну, чотири дні у Хорватії. А ще у серпні «відпочивав» в Генеральній прокуратурі. Ледь не щодня ходив на допити. Таке враження, що в прокуратурі немає жодної справи, де Ляшко чи депутати від нашої фракції не проходили б свідками, чи ще в якомусь статусі. Через день отримую повістки: то справа Клюєва, то справа Єфремова, то за якісь пожежні машини… Ну вже не знають, що вигадати. Ми розцінюємо це як спробу тиску. Ви ж знаєте: від любові до ненависті один крок, а від свідка до обвинувачуваного – ще менше.

Коли закінчилась ваша любов з цією владою?

Я по життю не люблю владу. Любові з нею не може бути апріорі.

Але все-таки на Майдані були разом, потім – у коаліції…

На Майдані були. Десь, може, в бані були разом. Та це не індульгенція для того, щоб грабувати.

«Я зустрічався і з Ахметовим, і з Коломойським, і з Пінчуком…»

Давайте перейдемо від гучних слів до конкретики. Ви ось згадали про пожежні машини. Відома історія: у кінці минулого року, ви перед камерами божитеся, що за такий бюджет не голосуватимете, а потім – раз! – і голосуєте «за». Кажуть, що ваша позиція різко змінилась після «невеликої» правки в державному кошторисі: була врахована «хотєлка» на майже 185 мільйонів гривень для заводу «Пожмашина» (Прилуки, Чернігівська область). Як будете переконувати, що це не лобіювання комерційних інтересів?

А я цього не приховую. Багато років я лобіюю інтереси національного виробника, і переконаний, що це правильно. Це що, злочин – лобіювати інтереси національного виробника, в тому числі, «Пожмашини» в Чернігівській області, де кілька тисяч людей працює? Так а кого лобіювати? Інтереси іноземного виробника? Щоб сюди привозили імпортний мотлох, виводили валюту, а українці, мої земляки, прилучани, сиділи без роботи? Ми он лобіюємо і інтереси деревообробної галузі. Бо треба не кругляк вивозити, а тут будувати переробну промисловість. У Львівській області є місто Буськ, колись було центром меблевої промисловості. Там було 30 деревообробних підприємств. Сьогодні – жодного. То кого мені лобіювати?

Які ж тоді претензії щодо «Пожмашини» у прокуратури?

Попитайте в них. Вони виконують політичне замовлення, переслідуючи мене і наших депутатів.

Щодо голосування за бюджет, про яке ви згадали. Ми довго вагалися. Але це рішення врешті було прийнято з однієї причини. Ми вважаємо безвідповідальним країні, що воює, входити у новий рік без бюджету, фінансування армії. Завдяки, до речі, цьому бюджету,  військовослужбовці почали з нового року отримувати в кілька разів більшу зарплатню. За цей рік у нас контрактниками записалося понад 50 тисяч людей. Це означає, що не бігають гицелі по селу і не затягують на лигачі усіх, хто не відкупився, на мобілізацію.

А щодо «Пожмашини», то я підтримую не тільки «Пожмашину», а всіх національних виробників. Подивіться перелік наших законопроектів. Там – підтримка деревообробної, металургійної галузей. Ми добилися, щоб прийняли закон – та президент його всупереч Конституції ще не підписав, хоча терміни пройшли – про підвищення з 10 до 30 євро за тонну вивезеного металобрухту. Минулого року з України вивезли 1,5 мільйони тонн металобрухту. Це дефіцит сировини для вітчизняних металургійних підприємствах. Знаєте, скільки в гірничо-металургійному комплексі України працює людей? 300 тисяч. То кого я маю захищати?

Кажуть, нині ви і ваші соратники так завзято взялися лобіювати інтереси меткомбінатів, бо домовилися з Ринатом Ахметовим.

Це повна дурня. Мені байдуже, що кому належить. Наприклад, на маріупольських металургійних підприємствах працює близько 50-60 тисяч місцевих мешканців, на «Запоріжсталі» працюють українці, у Пінчука працюють українці, у Коломойського. Кого мені підтримувати?

От ви мене питали про те, де я відпочивав. Я у серпні був у Миколаєві та Херсоні на колишніх суднобудівних підприємствах, які потенційно можуть давати країні до 3 мільярдів доларів валютних надходжень в рік.

Майже всі вони належать нардепу від «Опозиційного блоку» Вадиму Новинського…

Так, Новинському. Як тільки я туди поїхав, мені одразу почали розказувати, що я, бачите, про щось домовився з Новинським. Та мені до лампочки той Новинський. Але я знаю, що у Миколаєві працювало 30 тисяч людей колись на Чорноморському суднобудівному заводі, у Херсоні – 20 тисяч людей. Сьогодні на одному підприємстві — півтори тисячі, на іншому – ще менше. Де всі інші? Ходять з голим задом та простягнутою рукою, бомжують. А я хочу, щоб вони працювали і заробляли.

І саме тому ми зараз готуємо законопроекти на підтримку суднобудівної галузі. Перед парламентськими канікулами ми пробили в парламенті закон на підтримку авіаційної галузі. Дали можливість укладати угоди про спільні підприємства «Антонову» і іншим авіабудівним підприємствам. Минулого року я пробив пільги для авіакосмічних підприємств. Звільнені були від сплати земельного податку «Южмаш», «Антонов» і інші. Кому всі вони належать – мені байдуже. Мені важливо, що там працюють десятки тисяч українців.

Олеже Валерійовичу, ви зустрічались з Ахметовим?

Так.

Коли востаннє?

Давно. Десь минулого року.

Але я не тільки з ним зустрічався. Я зустрічався і з Ахметовим, і з Коломойським, і з Пінчуком – це з олігархів. З Порошенком зустрічався. Це теж олігарх. До речі, думаю, можливо, єдиний олігарх, який залишився в Україні. Бо за класичним визначенням олігарх має бути ще і при владі. Ані Ахметов, ані Коломойський сьогодні не є олігархами, бо не є при владі. От з Фірташем не зустрічався. Знаєте, як у відомому фільмі: «Казань брав, Астрахань брав. Шпака – не брав».

Сподобалась новина? Розкажи про це друзям!